Ками західної частини Волинського чи Любомль-Столинського кінцево-моренного пасма практично завжди помилково розглядались як кінцево-моренні форми. Це стосується і камів в околицях м. Любомль. Охарактеризовано особливості седиментаційних процесів під час формування каму біля с. Борки (акумуляція матеріалу в невеликій гляціодельті). Наголошено на специфічних умовах формування камів у межах периферійних частин крейдових піднять заходу Волинського Полісся та значну роль у цих процесах особливостей льодовикового ложа. Встановлено закономірності розташування камів.

Розглянуто питання поширення, геоморфології, геологічної будови та раціонального використання камів Волинського Полісся. На основі вивчення морфологічних особливостей та аналізу геологічної будови озерно-, водно-льодовикових і моренних товщ, якими складено камові форми дніпровського віку, вивчено умови та механізми їх формування. Відмічено, що основна фаза формування камів пов'язана з етапом розпаду полів мертвого льоду на тлі зростання ролі поверхневої та внутрішньої абляції, а також зв'язок у формуванні камів із зонами тріщинуватості і стиснення льоду перед підняттями льодовикового ложа, успадкованих з фази його активності. Не знайшла свого підтвердження концепція хаотичного формування камів у широких зонах відмерлих льодовикових мас. На основі даних по морфології та геологічній будові ками території розглянуто як типові реліктові компоненти поліських ландшафтів, які мають зачну наукову й освітню цінність. Розроблено дані по раціональному використанню камів території. Запропоновано можливість геоконсервації та охорони окремих форм у вигляді геолого-геоморфологічних пам'яток неживої природи місцевого значення. Розглянуто можливість використання камів як геотуристичних атракцій.